Головна сторінка

Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках історії засобами інноваційних технологій.

            Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до підвищення якості та ефективності уроку, впровадження  інновацій. Важливе місце сьогодні у навчально-виховному процесі належить розвитку пізнавальної активності учнів на уроках засобами інноваційних технологій.

Актуальність теми.

            Проблема розвитку пізнавальної активності учнів є досить актуальною у сучасній школі. Стрімкість нашого сьогодення, зумовлена політичними, соціально-економічними та науково-технічними чинниками, ставить перед педагогікою нові завдання, пов’язані з розбудовою школи. 

           Таким чином, проблема розвитку пізнавальної активності учнів займає чільне місце в психолого-педагогічних дослідженнях. Вона відноситься до числа пріоритетних і найбільш актуальних питань сучасної педагогічної науки і практики в умовах розвитку інноваційних процесів, притаманних психолого-педагогічним наукам.

   Об’єкт дослідження - процес розвитку пізнавальної активності на уроках історії.

 Предмет дослідження - педагогічні умови розвитку пізнавальної активності учнів на уроках історії.

Методи розвитку пізнавальної активності учнів на уроках історії.

           

1. Метод «Спільний проект».Учні вирішують одну проблему,але кожна утворена група розглядає її певний аспект.По завершенні роботи групи звітують і на дошці записують свої висновки,що є частиною загального тексту.

2. Метод «Коло ідей».Усі групи працюють над однією проблемою.Завершивши обговорення.вони послідовно озвучують лише один аспект цієї проблеми.Учитель запитує групи до тих пір,поки вичерпаються всі ідеї.Таку роботу можна виконувати письмово. Орієнтовна проблема для обговорення: «Причини голодомору в Україні 1932-1933рр.»

3. Метод «Засідання експертної групи».Відбувається і у два етапи.Перший – обговорення поставленої проблеми всіма учасниками групи(4-6 учнів).Другий – виклад спільної позиції групи у вигляді міні-виступів кожного її члена перед усім класом.Загальне обговорення не проводиться. Орієнтовна проблема для обговорення: «Гетьман І.Мазепа - зрадник чи національний герой?»

4. Метод «Спіч у малюнках(схемах)».Учень або група учнів малюють чи схематично зображують певну подію,пояснюють сенс символів,позначених у малюнках.Цей метод є прекрасною формою засвоєння та опрацювання матеріалу,його закріплення.Розвиває творчу уяву учнів,вміння систематизувати матеріал,встановлювати певні закономірності.

5. Метод "Кросенс". Це асоціативна головоломка нового покоління. Слово "кросенс" означає "перетин значень" і створений за аналогією кросворда. Цей вид головоломки винайшли зарубіжні педагоги в 2002 році. Ідея кросенса проста - це асоціативний ланцюжок, що складається з 9 малюнків.   Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими.

Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5.  Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в  кроссенсі.  Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).
Таким чином, кроссенс є сукупністю дванадцяти (за числом сусідніх пар) асоціативних головоломок.  Відповідь не завжди є однозначною, але в більшості випадків ті, хто відгадують, знаходять однаковий ланцюжок асоціацій.
Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.

           «Кейс-метод».Учням пропонується опис реальної ситуації(вербально,на плівках або дається текст).Вивчаючи запропонований випадок,учні аналізують причини успішності чи невдачі описаних дій.